Інтерактивні методи

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ  ОБЛАСНИЙ  ІНСТИТУТ  ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ  ПЕДАГОГІЧНОЇ  ОСВІТИ

 імені  К. Д. Ушинського

ВИПУСКНА ТВОРЧА РОБОТА

Слухача курсів підвищення кваліфікації учителів географії, біології  та природознавства

на тему:

«Застосування інтерактивних методів навчання на уроках природничих дисциплін»

Роботу виконала

Мінченко Тетяна Миколаївна

учитель географії, біології

 та природознавства

Новоборовицького НВК

Сновського р-ну

Термін навчання з 14.05.2018 р. по 25. 05. 2018 р.

Чернігів 2018 р.

Зміст

Вступ.

І. Інтерактивне навчання

1. Поняття про інтерактивне навчання

2. Вибір методів навчання

ІІ. Інтерактивні методи

1. Поняття про інтерактивний метод

2. Види інтерактивних методів:

а). Групові інтерактивні методи.

б). Фронтальні інтерактивні методи.

3. Вимоги до впровадження інтерактивних методів.

Висновки

Література.

Додатки

Не так важливо вчити дітей, як важливостворювати ситуацію,

у якій  дитина просто не може не вчитись і робити це із задоволенням.

К. Роджерс

Вступ    

Зміни в сучасному житті вимагають і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість традиційної  організації навчання, передача «готових» знань від учителя до учня перестає бути основним завданням навчального процесу

    Використання нових технологій в системі навчання являється необхідною умовою інтелектуального і творчого розвитку учня. Саме слово розвиток стає ключовим в педагогічному процесі, глибинним поняттям навчання. В наш час школярі не на належному рівні володіють знаннями, більших успіхів учні досягають в області володіння фактичним матеріалом, там, де потребується відтворення готових знань і застосування їх в знайомій ситуації. Нетрадиційна постановка питання для учня значно знижує рівень його відповіді.  Однією з причин цього я вбачаю в безвимірно розширеній комп’ютеризації та відмінності в подачі інформації різними джерелами (телебачення, радіо, преса, соціальні мережі тощо).  Діти віддають перевагу комп’ютерним мережам замість підручників. Зміст підручників не завжди відповідає тій інформації, яку учні отримують з телебачення, радіо, комп’ютерних мереж. Але ж ці джерела надають матеріал для сприйняття пасивно. Отже, в наш час діти надають перевагу спілкуванню через мережу інтернет, а не живому контакту. Їм набагато простіше спілкуватися у віртуальному світі , а ніж висловити думку в групі.

   Спілкування  в реальності дуже важливе. В усі часи педагогів хвилювала проблема, як зробити так, щоб всім було цікаво на уроці, щоб всі були залучені в навчальний процес і засвоювали матеріал. Як розвивати особистість учня, його творче мислення, вміння аналізувати минуле і прийдешнє, робити власні висновки і мати на все свою точку зору?

  З врахуванням всього цього неоціненну допомогу в повноцінному засвоєнні матеріалу може надати метод інтерактивного навчання.

І.1. Поняття про інтерактивне навчання

    Інтерактивне навчання - це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння,   спільного  вирішення  навчальних завдань,  розвитку особистісних якостей учнів.

      Слово "інтерактив" (пер. з англійської "intеr" - "взаємний", "асt" - діяти) означає взаємодіяти.

     Інтерактивне навчання – це навчання , занурене у живе спілкування. Чого зараз так не вистачає підростаючому поколінню. В основі цього навчання лежать принципи особистісно-орієнтованого навчання, безпосередньої участі кожного учасника занять як шукача шляхів і засобів розв’язання проблем. У середині ХХ століття існувало судження: «Легше змінити індивідів, які зібрані в групу, ніж змінити кожного з них окремо». В цьому полягає найважливіша особливість інтерактивного навчання: процес навчання відбувається в груповій спільній діяльності. Доведено, що в порівнянні  з індивідуальною роботою за схемою « учитель – учень» внутрішньо-групове спілкування у розв’язанні тих же завдань підвищує ефективність не менш ніж на 10%. Група по відношенню до кожного її члена є мікросвітом( суспільством у мініатюрі), який відбиває весь зовнішній світ.

   Кожен вид навчання має свої методи і підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

        Традиційне тлумачення терміну "методи навчання" є таким: це "упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв'язання навчально-виховних завдань".

        На практиці буває важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний "пакет", систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.

І.2. Вибір методів навчання

.       Вибір методів навчання зумовленій:

·   цілями навчання;

·   змістом навчального матеріалу та специфікою предметної області;

·   темпом та терміном процесу навчання;

·   стилем навчання та рівнем педагогічної майстерності педагога;

·   дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання;

·   рівнем підготовки учнів.

        Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

        При плануванні конкретних уроків педагогу необхідно враховувати, що будь-який метод навчання має тією чи іншою мірою забезпечувати:

•    активну участь учнів у процесі навчання;

•    встановлення зворотного зв'язку в системі "педагог-учень";

•    можливість застосування набутих навичок і знань в реальних життєвих та навчальних ситуаціях;

•    розвиток цільових  навичок поведінки  (самостійної  творчої діяльності роботи в малих групах);

•    мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях;

•    можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях.

        У процесі навчання найбільш доцільне використання, в першу чергу, тих методів, при яких:

ü в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці;

ü учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку;

ü відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності.

Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні методи навчання.

   ІІ.1.Поняття про інтерактивний метод

   Інтерактивний метод - це спосіб взаємодії через бесіду, діалог. Найбільш ефективні результати при застосуванні інтерактивних методів можна отримати при організації роботи учнів малими групами.

    Групова форма роботи дозволяє вирішувати одночасно три завдання:

·        конкретно-пізнавальне, що пов’язане з навчальною ситуацією;

·        комунікативно-розвивальне, у процесі розв’язання якого виробляються основні навички спілкування;

·        соціально-орієнтаційне, яке виховує громадські якості, необхідні для адекватної соціалізації індивіда в суспільстві.

Учень, як учасник інтерактивного навчання має навчитися:

·        ставити перед собою навчальні завдання, планувати і контролювати свою діяльність, вибирати найраціональніший шлях досягнення результату;

·        розвивати свою навчальну активність;

·        разом працювати, творити, завжди бути готовим прийти на допомогу іншим;

·        отримувати комунікативну компетентність.

Учитель:

·        стати організатором і керівником навчальної діяльності учнів;

·        бути готовим до критики і корекції своєї діяльності;

·        здійснювати підсумкове оцінювання діяльності учнів;

·        організовувати діяльність кожного учня так, щоб він брав безпосередню участь у контролі та оцінюванні спільно виконаної роботи.

    За умілого використання інтерактивних методик вони знімають нервове навантаження, дають змогу змінювати форми діяльності, зосереджуватися на вузлових проблемах, які потребують повсякденної уваги. Впровадження цих методів повинно  суттєво змінити технологію побудови всіх форм навчальних занять, створює оптимальні умови для розкриття індивідуальних особливостей  кожного учня, успішного здійснення диференційованого підходу у навчанні. Активна участь усіх учнів  і виконанні завдань дуже велика і сприяє формуванню активної життєвої позиції.  Ефективність засвоєння знань залежить від активності учасників процесу. Адже коли учень не просто прослуховує матеріал, а й сам активно працює – намагається знайти логічне пояснення  того чи іншого явища і пояснити своєму товаришу  свою точку зору – ось це і є найголовніша  мета інтерактивного навчання.   Використання інтерактивних методів навчання дозволяє формувати  і розвивати креативно-мислячу особистість. Інтерактивні технології потребують застосування учнями складних умінь і навичок: дискутувати,  висловлювати свою позицію, працювати в групі тощо.  Природньо виникає питання: якими тут можуть бути критерії оцінювання?  Оцінювання кожного з таких умінь потребує  визначення трьох-чотирьох критеріїв. Наприклад, під час використання методу «Дебати» можна обрати такі критерії оцінювання:

Ø чіткість сформульованої позиції;

Ø кількість і різноманітність аргументів на її захист;

Ø наявність і глибина висновків;

     Маючи досить широкий спектр критеріїв оцінювання навчальної діяльності учнів, можна обрати три-пять найважливіших із них і повідомити їх учням, щоб вони орієнтувалися на них.

ІІ.2.. Види інтерактивних методів

     Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві групи: групові та фронтальні.

  Перші передбачають взаємодію учасників малих груп ( на практиці від 2 до 6-ти  осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.

А)  Групові методи:

1.     Робота в парах. Учні працюють в парах , виконуючи завдання.  Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які зазвичай є часомісткими або неможливими (обговорити подію, взяти інтерв’ю, про анкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.

2.     Робота в трійках. По суті це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення,  обмін думками, підведення підсумків).

3.     Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й теж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну групу, один в попередню і ознайомлює членів групи з набутком своєї.

4.     Карусель. Учні розсаджуються в два кола – зовнішнє і внутрішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії ( відбуваються «попарні суперечки» кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні неповторювані докази), чи для обміну інформацією( учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані.

5.     Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: «спікер» - керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), «секретар» (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), «посередник» (стежить за часом, заохочує групу до роботи), «доповідач»( чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи). Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів, рецензують та доповнюють інформацію.

6.     Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

7.     Суд від свого імені. Такий вид діяльності дає можливість учням отримати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру – судовий процес з мінімальною кількістю учасників – 3-х осіб: судді, що слухатиме обидві сторони і винесе остаточне рішення, позивача та відповідача. Після об’єднання у групи протягом відведеного часу : а) судді – знайомляться із судовою справою та готують запитання до обох сторін; б) позивачі – обговорюють зміст вступної промови та можливі аргументи; в) відповідачі – готують зміст заяви-відповіді та аргументи захисту. Потім до кожного судді приєднується один позивач і один відповідач. Далі починається суд в кожній групі за таким сценарієм: вступні заяви учасників судового процесу. Суддя викладає суть справи. Позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання. Відповідач викладає аргументи захисту, суддя ставить йому запитання. Суддя виносить рішення. Після того як весь клас об’єднується судді виносять рішення.

8.     Метод квесту. Квест-гра є різновидом роботи в парі. Учні отримують квест-картки з завданням і обговорюючи варіанти відповідей приходять до правильного рішення. Квести вигідні тим, що учні самостійно можуть контролювати і одразу визначати рівень своєї підготовки з даної теми. Квести доцільно застосовувати на уроках узагальнення з вивчення теми.

Б) Фронтальні методи:

1.     Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі, за бажанням, висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.

2.     Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний мікрофон.

3.     Незакінчені речення. Відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу «можна зробити висновок, що…», « я зрозумів, що…».

4.     Мозковий штурм. Суть методу полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до  закінчення висловлювань.

5.     Аналіз дилеми (проблеми). Учні обговорюють певну дилему( простіше) чи проблему ( складніше). Кожен каже варіанти , що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом ( наприклад, чи будувати гідроелектростанції, якщо вони змінюють режим річки?)

6.     Мозаїка. Цей метод поєднує і групову і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.

7.     Ток-шоу.  Вчитель при такій формі роботи є ведучим  на «Ток-шоу», оголошується тема дискусії і запропоновують висловитися «запрошеним гостям». «Глядачі» можуть задавати питання  «гостям» і виступати зі своєю думкою.Ведучий також має право ставити запитання або перервати виступаючого через ліміт часу.

8.     Навчаючись – учусь. Після оголошення теми і мети уроку кожен отримує картку з завданням . Ознайомившись з інформацією на картці, потрібно ознайомити з цією інформацією свої однокласників.

9.     Займи позицію. Вчитель називає тему та пропонує висловити свою думку. Учні повинні стати біля того плакату ( так, ні, не знаю), який відповідає їх позиції, та обґрунтувати своє рішення. Думку можна змінювати і переходити до іншого плакату, але пояснивши причину зміни.

 ІІ. 3.  Вимоги до впровадження інтерактивних методів.

    Впровадження на уроках природничих дисциплін інтерактивних технологій сприяють створенню комфортних умов навчання, роблять продуктивним сам процес пізнання і засвоєння навчального матеріалу. При цьому їх використання потребує від учителя ґрунтовної підготовки.

     З досвіду – інтерактивна вправа займає близько 15-20 хвилин і має переважно таку послідовність:

 

Інструктування – розповідь учням про мету вправи, правила її виконання, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань

Об’єднання учнів у групи і розподілення ролей

Виконання завдання учнями

  

Презентація результатів виконаної вправи (5-10 хв)

Рефлексія результатів (5 хв)

 

    Рефлексія є важливим компонентом уроку. Вона дає можливість учням усвідомити, чого вони навчились, оцінити власний рівень засвоєння навчального матеріалу, а учителю – побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи.

   Для ефективного контролю за ходом процесу навчання за умов використання інтерактивної моделі навчання учителю необхідно:

§  Попередньо вивчити і продумати матеріал,зокрема і додатковий (різноманітні тести, завдання для груп тощо);

§  Старанно спланувати і розробити урок, виробити критерії оцінки ефективності заняття;

§  Мотивувати учнів до вивчення матеріалу шляхом добору нових ситуацій, проблем;

§  Передбачити вправи розминки

При проведенні методів важливо , щоб учні засвоїли кілька правил:

    Кожна думка важлива! Не бійся висловлюватись! Ми всі – партнери! Обговорюємо сказане, а не людину.

     Обдумав, сформулював, висловив! Говори чітко, ясно, красиво! Вислухав, висловився, вислухав!

    Тільки обґрунтовані докази! Вмій погодитися і не погодитися!

    Створення і підтримання доброзичливої атмосфери в колективі.

   Слід поєднати інтерактивні методи з іншими методами роботи -  самостійним пошуком, традиційними методами. Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один із багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднання з іншими.  На протязі уроку доцільно застосувати 2-3 інтерактивні методи, або провести протягом всього уроку «круглі столи», диспути з вибраних тем.

    У процесі навчання, використовуючи інтерактивні методи, постійно виникали різні проблеми та труднощі. Вважаю доцільним їх навести, щоб показати практичний бік роботи. Отже, типові проблеми:

1)    Учень часто не має власної думки, а якщо і має, боїться її висловити відкрито, на весь клас. Самі учні пояснюють це так: « А раптом моя думка не співпадає з думкою вчителя чи колективу?», « Вона суперечить думці учня, що має авторитет в класі» тощо.

2)    Часто учні не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення.

3)    Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс.

4)    Учням важко бути мобільними, змінювати обстановку і методи роботи.

5)    Труднощі в малих групах: лідери намагаються «тягнути» групу, а слабші відразу стають пасивними. Часто трапляється висловлення відверто антисуспільних думок з метою завоювання «авторитету», привернення уваги. При обговоренні замість аргументувати свою думку, учень починає демагогію: «Ви ж самі казали, цінною є кожна думка, а я так думаю! Ви мене не переконаєте!».

    Проте за умови вмілого провадження інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально-важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, учні набувають культури дискусії, виробляються вміння приймати спільні рішення, поліпшується вміння спілкуватися. При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється мотивація. 

Вміле упровадження інтерактивних методів навчання сприяє формуванню в учнів пізнавального інтересу до вивчення матеріалу, дозволяє вчителю враховувати особливості розвитку творчих здібностей школярів та активізують творчий потенціал учнів і підвищують якість засвоєння ними загальноосвітніх знань, забезпечують практичну й творчу підготовку.

  Як свідчить мій багаторічний досвід викладання географії та природознавства, для досягнення оптимальних результатів у розвитку пізнавальних навичок і творчого мислення учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі ефективною є інтеграція інноваційних методів, поєднання різноманітних методів навчання і форм роботи школярів на уроках природничих дисциплін.

 Висновки.

Виходячи з вище зазначеного і зі своєї практики використання інтерактивних методів  я дійшла до висновку, що потрібно якомога частіше використовувати різні інтерактивні методи як під час вивчення нового матеріалу, так і при його закріпленні чи повторенні.

Застосування інтерактивних методів дає можливість учням усвідомити свою самостійність і індивідуальність своїх суджень, можливість не боятися висловлювати свою точку зору; розвиває уміння працювати в групі: вислуховувати думку інших, допомагати товаришу, прислуховуватись і працювати в команді, що розвиває підприємницьку компетенцію, вміння здобувати інформацію

Використання інтерактивних методів на уроках природничих дисциплін найефективніше сприяє розвитку всіх наскрізних наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

 Найчіткіше на уроках природничих дисциплін розкривається лінія екологічної безпеки та сталого розвитку. Це досягається як під час мотивації навчальної діяльності: прикладом є метод проблемного питання, снігова куля, так і під час вивчення нового матеріалу: робота в парах, робота в групах,  та закріплення нових знань: метод мікрофон, незакінчене речення.

Для розкриття змістовної лінії я на своїх уроках використовую метод «суд від свого імені», що дає можливість ефективно розкрити небезпеку нераціонального природокористування людиною природних ресурсів, розкрити проблему та виробити  напрямки природоохоронної діяльності. При використанні цього методу чітко розкривається також лінія громадської відповідальності, здоров’я і безпеки людства, а також підприємницька грамотність (під час запропонування варіантів вирішення проблем).

Але, на мою думку, головна особливість інтерактивних методів полягає  в умінні спілкування,  чути, розуміти,  взаємодіяти і допомагати один одному в навчальному процесі. Це активна взаємодія учнів і вчителя.

Література.

1.     Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці// Рідна школа. – 2001. - №9.

2.     Освітні технології./За ред.. О. М. Пєхоти. – К. – 2002. - 255с.

3.     Бєскова Н., Муніч Н.  Освіта в Україні: досягнення, проблеми, перспективи.// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2004. – 332 с.

4.     Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа. – 200. - № 3

5.     Таченко С. О. Активізація пізнавального інтересу на уроках географії// Географія. – 2011. - № 8.

6.     Суторміна Л. І. Активні форми і методи роботи на уроках географії// Географія. – 2012. - № 20.

7.     Ковальчук В. І. Ефективний урок: технології, структура, аналіз. – К.: Шк. Світ, 2011. – 120 с.

Додаток 1

Урок                                                   Дата                                                        Географія 6

Тема: Правила відліку географічної широти і довготи. Географічні координати свого населеного пункту.

Мета:Узагальнити й систематизувати знання з визначення географічних координат; сприяти розвитку логічного мислення, розвивати пізнавальний інтерес, вміння і навички роботи в групі, здібності до аналізу, самостійності в пошуку необхідної інформації; реалізувати аспекти естетичного, патріотичного виховання, взаємодопомогу.

Тип уроку: закріплення знань

Форма проведення: урок-змагання

Обладнання: Фізична карта світу, фізична карта України, фізичні карти Чернігівської області, атласи, глобус, контурні карти, підручники, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, технічні засоби навчання, кольорові олівці.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Давньокитайська мудрість твердить:

Скажи мені – і я забуду.

Покажи мені – і я запам’ятаю.

Дай мені діяти самому – і я навчуся.(слайд 1)

Тож сьогодні на уроці ми з вами будемо діяти, щоб краще навчитися, запам’ятати і не забути.

Навчатися ми будемо працюючи в групах. Нагадайте мені основні правила роботи в групі: прислухайся, допомагай, підтримуй.

Тож у нас є дві групи: І- Паралелі, ІІ – Меридіани. Розпочнемо наше змагання.

ІІІ. Основна частина.

1. Етап теоретичний

Прийом «Незакінчене речення»

Що ж ми знаємо про своїх суперників: паралелі про меридіани, а меридіани про паралелі. Кожній групі потрібно доповнити речення в декількох варіантах. Меридіани мають таке речення «Паралелі – це….», а паралелі – «Меридіани – це….». Почнемо з І групи, якщо суперники вагаються можна допомагати.

Меридіан – це….

v  Латиною означає «полуденна лінія» - це найкоротша лінія, умовно проведена на поверхні Землі до Північного і Південного полюсів.

v  Початковий або нульовий меридіан обраний умовно і проходить через Грінвіцьку обсерваторію, що розміщена в Англії неподалік Лондона.

v  Усі меридіани мають однакову довжину.

v  Показують напрямок північ-південь.

Паралелі – це…

      Умовні лінії проведені паралельно до екватора.

      Найдовша паралель – екватор 40 000 км.

      Довжина паралелей зменшується від екватора до полюсів.

      Показують напрямок захід – схід.

 Дуже добре знаємо своїх суперників. Тепер пригадайте, що ми визначаємо за паралелями і меридіанами (географічну довготу і широту). Тож перевіримо, що знаємо про себе.

Паралелі відповідають, що таке географічна широта, а меридіани – географічна довгота.

Географічна широта – це….

      Величина дуги меридіана в градусах до заданого місця.

      Усі точки, розташовані на північ від екватора, мають північну широту (пн..ш.)

      Усі точки, розташовані на південь від екватора, мають південну широту (пд..ш.)

      Вимірюється до 90°

Географічна довгота – це…

v  Величина дуги паралелі від початкового меридіана до заданої точки.

v  Усі точки розташовані на схід від нульового меридіана, мають східну довготу (сх..д.)

v  Усі точки, розташовані на захід від нульового меридіана, мають західну довготу (зх..д.)

v  Вимірюється до 180°.

Пригадали вивчений матеріал, а тепер трішки його систематизуємо.

Прийом «Інтелектуальна розминка»

1. Є найдовша, найтовстіша,

А до полюсів – скромніша.

Зменшується довжина –

Кільця бачимо сповна (Паралелі)

2. Я північна і південна,

Знають учні достеменно.

90 – більш нема.

Називаюсь…(широта).

3. Це півкола, їх багато,

Важко їх порахувати.

Однакові всі брати

З’єднують два полюси (меридіани)

4. я є західна і східна,

Нульовий початок видно.

Як найбільше, що було,

180 число. (географічна довгота)

5. Буваю я південна і північна,

Це наукова істина одвічна.

Ще від екватора вам треба завжди йти,

щоб мене на карті віднайти (географічна широта)

6. Сигнал «SOS» звучить в ефірі:

«На борту в нас потерпілі!»

Щоб їх всіх порятувати,

Що потрібно визначати? (географічні координати)

2. Етап пошуковий.

Теорію ми знаємо, а як справи з практикою зараз дізнаємось. Кожній команді потрібно знайти географічний об’єкт за його координатами (слайд 2). Завдань декілька тому для швидкості раджу розподілити кожному учаснику по завданню, капітан контролює виконання і надає допомогу при виникненні труднощів, а токож оцінює роботу своєї команди. На столі у вас лежать пам’ятки як визначати географічні координати.

Прийом «Картографічний практикум»

«Паралелі»	«Меридіани»
1. Знайди скарб за координатами
14° пн.ш. 75° зх.д. (Карибське море)	14° пн.ш. 65° сх.д. (Аравійське море)
2. Телеграма. Страшна епідемія, надішліть літак. Координати:
18° пд.ш. 110° сх.д. ( о. Ява)	15° пд.ш. 48° зх.д. (Бразильське плоскогір’я)
3. Незвичні острови
Біля узбережжя цього острова дістають перлини. Що це за острів? Координати: 8° пн.ш. 80° сх.д. (Шрі-Ланка)	На цьому острові водяться мишачі лемури. Довжина їхнього тіла – 13 см. . Що це за острів? Координати: 19° пд.ш. 47° сх.д. (Мадагаскар)
4. Водоспади
В 1896 року англійський мандрівник Девід Лівінгстон здійснив чудове відкриття в точці 18° пд.ш. 26° сх.д. Що це за відкриття? (вдсп. Вікторія)	Найвищий водоспад у світі. Його координати 6° пн.ш. 63° зх.д. Яка його назва?  (Анхель)
5. Озера
Найглибше озеро світу розташоване за кординатами: 53° пн.ш. 108° сх.д. Яка його назва? (Байкал)	Друге за глибиною прісноводне озеро світу. Координати: 5° пд.ш. 30° сх.д. (Таньганьїка)

(Підчас перевірки всі об’єкти показуються на карті світу.)

Прийом «Проблемний пошук»

Визначити географічні координати заданого об’єкту.(слайд 5 - 9)

1. Відомий мандрівник висадився на березі острова Нова Гвінея, де мешкали представники екваторіальної раси – папуаси. Як звали цього мандрівника і які координати острова? (Міклухо Маклай, 5° пд.ш. 146° сх.д.)

2. Це місто столиця європейської держави. Через нього протікає річка Сена. Його вважають містом законодавства мод і закоханих. Що це за місто і які його координати? (Париж, 49°пн.ш. 2° сх.д.  )

3. Європейська держава – наша Батьківщина. Яка ж столиця цієї держави і які координати ця столиця має? ( Київ, 51° пн.ш. 31° сх.д)

4. В якій області ми з вами живемо і яке місто є його центром? Які його координати? (Чернігів,   51° 30 пн..ш.   31° 18 сх..д.)

5. Визначте географічні координати нашого районного центру. (Сновськ, 51 50 пн.ш. 32 сх.д)

3. Етап практичний

Прийом «Картографічний практикум»

Завдання для всіх груп.

1. Позначте на контурній карті:

а) синім кольором – паралель, що перетинає найглибше озеро світу.

б) зеленим – паралель, що проходить через місто Київ.

в) синім – будь-який меридіан, що перетинає Африку

г) жовтим – найдовшу паралель.

д) червоним – початковий меридіан.

2. З іноземного риболовного судна, яке перебуває в Індійському океані на 10° пд.ш 60° сх.д., надійшов сигнал про допомогу. Його почули радисти двох кораблів А і В.

·         Корабель А перебуває в точці 2° пн.ш. 50° сх.д.

·         Корабель В – 8° пд.ш. 65° сх д.

Яке судно першим прийде на допомогу?

Позначте всі точки на контурній карті.

4.  Етап відпочивальник

Прийом «Фізкультхвилинка»

Ми пройшли великий шлях.  Пропоную трохи перепочити і зробити розминку.

Північна широта – руки вгору, південна широта – руки вниз, західна довгота –руки ліворуч, східна довгота – руки праворуч.

Почали:

ПН. Ш

ПД.Ш

ЗХ. Д.

СХ. Д

Ускладнимо завдання.

ПН. Ш. ; СХ. Д.

ПД. Ш.; СХ. Д.

ПД. Ш.; ЗХ.Д

ПН. Ш. ; ЗХ.Д

5. Етап проблемних запитань.

Прийом «Проблемне питання»

1. Чи є на земній кулі паралель, якою можна здійснити найдовшу навколосвітню подорож? (екватор)

2. По 30 чи 60 меридіану мандрівка від полюса до полюса буде коротшою? ( однакові)

3. Чи існують такі точки на планеті, з яких можна здійснити рух лише на південь або лише на північ? (так, полюси)

4. визначте за глобусом яка подорож є довшою:

 а) за екватором чи за 30 паралеллю Північної півкулі?(екватор)

б) за 20 паралеллю Північної півкулі чи за 20 паралеллю Південної півкулі?  (однакові)

в) за меридіаном 0° довготи чи 180° довготи? ( однакові)

6. Етап автопробіг «Україна – єдина країна».

Прийом «Картографічний практикум»

Досі ми визначали географічні координати за картою півкуль, а тепер завдання ускладнюється – працюємо з картою України.

- Який масштаб цієї карти?

- Чи видно тут екватор чи нульовий меридіан?

- Як же тоді визначити географічні координати?

1. Визначте географічні координати міст України.

Одеса

Львів

Суми

Харків

Черкаси

2. Визначте відстань

«Паралелі» - Чернігів – Львів

«Меридіани» - Чернігів – Харків

ІV. Підсумок уроку

Прийом «Мікрофон»

Найцікавішими завданнями були….

Найскладніші завдання…..

Оцінювання роботи учнів

V. Домашнє завдання

Використовуючи карти атласу, складіть подорож світом улюбленого героя з зазначенням географічних координат.

Додаткові завдання

Визначити об’єкти. Чим вони відомі?

1)      33° пд.ш. 70° зх.д (Аконкагуа – найвища точка Південної Америки)

2)      60° пд.ш. 70° зх.д. (протока Дрейка – найширша)

3)      43° пн.ш. 79° зх.д. (Ніагарський водоспад - найширший)

4)      25° пд.ш. 54° зх.д. (водоспад Ігуасу- найбільша кількість водоспадів 77)

5)      3° пд.ш. 38° сх.д.  (Кіліманджаро – найвища точка Африки)

6)      37° пн.ш. 139° сх.д. (влк. Фудзіяма – символ Японія)

7)      77° пд.ш. 166° сх.д. (влк Еребус Антарктида)

8)      56° пн.ш. 160° сх.д. (влк. Ключевська Сопка – найвищий діючий вулкан)

9)      24° пд.ш. 68° зх.д.( влк. Льюльяйльяко – найбільша кількість кратерів)

2. Визначте географічні координати

Г. Джомолунгма

м. Лондон

м. Кейптаун

оз. Тітікака

«Паралелі»

1. Знайди скарб за координатами

14° пн.ш. 75° зх.д.

2. Телеграма. Страшна епідемія, надішліть літак. Координати:

18° пд.ш. 110° сх.д.

3. Незвичні острови

Біля узбережжя цього острова дістають перлини. Що це за острів? Координати: 8° пн.ш. 80° сх.д.

4. Водоспади

В 1896 року англійський мандрівник Девід Лівінгстон здійснив чудове відкриття в точці 18° пд.ш. 26° сх.д. Що це за відкриття?

5. Озера

Найглибше озеро світу розташоване за кординатами: 53° пн.ш. 108° сх.д. Яка його назва?

«Меридіани»

1. Знайди скарб за координатами

14° пн.ш. 65° сх.д.

2. Телеграма. Страшна епідемія, надішліть літак. Координати:

15° пд.ш. 48° зх.д.

3. Незвичні острови

На цьому острові водяться мишачі лемури. Довжина їхнього тіла – 13 см. . Що це за острів? Координати: 19° пд.ш. 47° сх.д.

4. Водоспади

Найвищий водоспад у світі. Його координати 6° пн.ш. 63° зх.д. Яка його назва?

5. Озера

Друге за глибиною прісноводне озеро світу. Координати: 5° пд.ш. 30° сх.д.